Не вистачає тебе в напівтеплій оселі,
цей напівлистопад під ногами мов гравій…
вже валяться дні, один за одним, ніби кеглі,
і я вслід за ними в прозорій оправі…
Дай руку мені, піднятися сам я не в змозі,
коліна розбиті, лікті холодні печуть…
знаю що ти, не покинеш мене на дорозі,
я знаю ти поряд, навіть коли десь не тут…
Не вистачає тебе в напівтеплій оселі,
як в темному небі, бракує світла зорі…
я не забуду, як ти увійшла в мої двері,
бережи її Боже…таку рідну мені…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378400
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2012
автор: Юра...