А дощ іде, іде та йде,
Здається, сонця вже не буде,
На зміну дню знов ніч прийде,
І сонця схід чекають люди.
Вже скільки днів підряд отак
Із хмар, навислих над землею,
Йде дощ на вуличний ліхтар,
На квіти, парки і алеї.
Змиває з них осілий пил,
Дзвенить на пелюстках росою.
І надає їм диво-сил,
Мовби хизуючись красою.
А дощ іде, іде та йде,
Здається, сонця вже не буде
На зміну дню знов ніч прийде,
І сонця схід чекають люди.
Він виграє в моїм вікні,
В якомусь чудернацькім танці.
Це сон, здається знов мені,
Якого я позбудусь вранці.
1973
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377810
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2012
автор: Мирослав Вересюк