смієшся хижо,світ безвірний!
Замість святинь чорніють рани.
Бери мене,як непокірну,
Як найзапеклішу із бранок.
Коли впорскнеш мені отруту
У вузлики поблідлих пальців
Мисливче,я твоя спокута
В країні диких дисонансів
Живою в руки не віддамся,
Творитиму вірші-молитви
Поки у конвульсивнім танці
Черкнеш по венах лезом бритви
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377172
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.11.2012
автор: Оксана Юрченко