Україно, якщо чуєш мої слова,
Вставай з колін, бо ти ще жива!
Візьмемось заруки, підемо до бою
Роздавимо зло міцною скалою
Я знаю, як тебе це все достало
Президенти, депутати
Їх в нас чимало.
А оці Ю….Ю….Я…. Л…
Та хто ви такі, що стали близенько,
Близенько до краху моєї держави,
Вона вже була а вас, ще не знали,
Минули часи як грабували татари
Тут прийшли ви олігархи,- жидяри.
Скільки ви будете ще мордувати,
Скільки в людей копійки відбирати.
Дорогу в Європу ви збудували…
Та йдіть ви всі… геть,
Щоб вас і не знали,
В центрі Європи ми живемо
Збудуйте ви краще дорогу в село,
Щоб сини до батьків могли приїжджати
Свої землі могли обробляти.
Загинуло все!
Поля заростають!
Це ж наша земля, її сонця лишають!
Та нехай вас в тій раді чорти покусають,
Як над людьми вже ворони літають.
Вставаймо народе, ми ж УКРАЇНЦІ!
Відкинемо зло за наші границі
Збудуємо кращу державу нову
Заколосяться поля, садки зацвітуть,
Покажемо світу як в УКРАЇНІ живуть!!!
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377010
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 11.11.2012
автор: Крапивний