Пустельний пляж замучено притих.
Вітри зрівняли літечка сліди.
Між човників опало-золотих,
Гойдаються на хвилях холоди.
Від сивої розхристаності хмар,
На йод перетворилася блакить.
Безрідна чайка стогне мов бідар
У вечорі, що обрієм горить.
І стражником на обмілі валун,
Гривасто-пінний вирядив пасок…
Торкаючись душі моєї струн,
Журба тече між пальців у пісок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376214
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.11.2012
автор: Осіріс