Спадає жовтий лист в осінню мить,
П’янить повітря, певно перед снігом,
Струмок, якось захекано спішить,
Немов боїться заховатись в кригу.
Сплелися грати із пустих гілок,
Залазять зашпори у саму серцевину.
Лише старий обтесаний кілок,
В центрі копиці одягнув перину.
Михайло загнуздав уже коней,
Білий давно стоїть напоготові,
Ступити крок лишилось до дверей
І з снігом полетіти на простори.
Хмарки летять скидаючи туман,
Рихтують землю до казкових снів,
Одягне поле сріблений жупан
І затанцює від густих снігів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376071
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2012
автор: Віталій Назарук