Усілась у машину "кішка" звабна,
Прикрила вушка, хвостик підігнула,
Лиш рух ключем й завелася так зграбно.
Уява ж – у полон ріки пірнула.
Руками б’є по річки плесі теплім
І виплисти на твердь немає сили.
А дотик пестять очерету стебла,
І зваби творять елерони й крила.
Поспіти би услід твоїй машині,
Там вітер простягає пасма-чари,
Примружить небо очі світло-сині.
Ой, обережно, мружать розум фари.
17.10. ранок, автобус: Чортків – Тернопіль
Ще мить і вже вітер колише
Чорнявість хвилясту про Тебе думок.
І десь біля кави запишу:
«В простори-тенета Твої, іще крок»
28.10. 14.43.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376059
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2012
автор: Ярослав Дорожний