Нещасний,хто не бачив сонця зроду-
Метелик,що родився в темну ніч,
Обпалить крила не діждавшись сходу,
Повіривши в зрадливе сяйво свіч.
Нещасні ми,бо живемо у склепі,
І щоб хоч трохи розігнати тьму
Нам сонце намальоване на стелі,
Ми надто довіряємо йому.
Довірливий метелик прагне світла.
Чи винен він,що сонце не зійшло?
Чи винні ми,що розрівнявши крила
Об стелю розбиваємо чоло?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375697
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.11.2012
автор: Оксана Юрченко