«Життя – це театр,» – читаю в Шекспіра.
«Нічого нового. Я лиш існував,» –
Про це сказав Сартр. У серці – зневіра.
Від себе нічого. Не це планував.
Так боляче давлять на душу ті маски,
Терплю (що ж робити?): я ж сам обирав.
Уже не розбавлять буденність їх краски,
Та маски не змити – люби, що придбав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375051
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.11.2012
автор: Тетяна Мерега