І
На крилах вітру вже летить,
в вогненних землях Він господар,
аж світ від гуркоту тремтить -
з небес спустився той Володар:
— «Ох, скільки ж літ не бачив дому,
і скільки втратив володінь?!!
Скоривши землю невідому,
знайшов я безліч злих видінь...
Я повернувся в рідний край,
як вірний воїн - я безсмертний.
Вже двадцять років вогнеграй
в мені буяє як роздертий...» —
ІІ
Здригнулись темні небеса,
укрились світлом золотистим.
З колін здійнялись чудеса,
дзвенівши співом урочистим:
— «Вернімось, браття, в бій кривавий,
здобудьмо кляту перемогу,
Мені ж відчистіть меч іржавий,
що прокладатиме дорогу...
Звершімо помсту за неволю,
вернімо трон своїх героїв.
Візьміть у руки Ви пістолю,
зламайте хід важких двобоїв!
Нехай засяє блискавиця,
нехай мій меч додасть Вам сил,
і кров*ю вкриється травиця,
що потекла з ворожих жил!!!» —
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374875
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 01.11.2012
автор: Silver Snow