Чому так пахне це прощання

Течуть    осінні    аромати
Струмком  розцвічених        гаїв,
Аби  незмінно  шурхотати  
Про  швидкоплинність    наших  днів.
Птахи  у  вирій  одлетіли,
Мов  душі  тих,  кого    нема,
І  на    лугів  пожухле  тіло
Югу    замішує        зима.    
Чому  так  пахне  це  прощання
П'янливе    ,  -  так  і    не  збагну,  -
Мов    мить  життя    передостання  
Душі  проймає    глибину…

31.10.12

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374590
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2012
автор: Рідний