Я випив осені дощів
Губами-губками вологу
Позолотив зубів різці
Вкусивши сонця жовте око
Я радугу підвісив слів
На м’язи висохлого листу
Простори неба спопелів
Випалюючи зір намиста
Я виудив туману тінь
Гачком очей за ватні губи
Розпатлану схопив плетінь
Нестримного натхнення чуба
Я срібні місяця боки
Відшліфував шлунковим соком
Свою хворобу у роки
Віршованим втопчу я кроком
(10.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374561
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2012
автор: Schicksal