Крутити ногами Всесвіт
І дерти зубами Вись..
По венах байдужим лезом
І сходами тихо вниз!
Шукати в собі пророка,
Шукати в собі весну..
Дивлюсь на світ однобоко,
І скоро,напевно,засну!
Крутити ногами Всесвіт
Вгризатись зубами в Вись..
Мелодії Давніх Грецій,
Словами в мені сплелись!
Лиш звуками і словами,
я ними тепер живу...
Живу забутими снами,
Яких я не розірву!
Життя-це замкнуте коло,
Життя-прихований зміст...
Двадцятої осені соло,
А потім назад увись!
Де тіні забутих предків,
Де тисячі рідних рук...
У Бога немає мертвих,
У Бога немає мук!
30.10.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374527
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.10.2012
автор: Той,що воює з вітряками