"Ми зустрілись вперше: вперше і востаннє
довелось прожить нам ледь єдину мить.
Хто із двох нас скаже, скаже на прощання,
що за хвилю щастя варто в світі жить?"
Мирослав Кушнір
Наша перша зупинка нестримно вкарбована в пам’яті,
Кольорові трамваї повезли всі мрії у даль,
Кожну мить дощову похвилинно у спогадах згадую,
На прощання- цілунок, в думках- хаотичний вокзал.
Знов минають секунди й зникають вагони у безвісті,
Небокрай запалила остання щаслива зоря.
На пероні прощались герої забутої повісті,
Дописали новелу, а завтра допишуть роман
15. 05. 2011 р. (вірш написаний у співавторстві)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374426
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2012
автор: Весняна Осінь