Моя душа – моя свіча із темряви до світла
Тріпоче, вказуючи шлях,
Де Доля вже розквітла.
У тім саду, як і в усіх,
Зима, весна і осінь,
І літо – різність кольорів,
Та в серці – неба просинь.
Ідуть дощі, кружляє сніг і опадає листя,
І знов конвалія цвіте, і яблуня, і вишня.
Я все люблю, що навкруги,
Вже не дивлюсь звіддаля.
І зароста в’юнким плющем
Вже пройдене провалля…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374352
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2012
автор: Innessanew