На самоті самотність не разюча
Шепоче шелестом вечірньої трави
А інколи нестерпна і кусюча
крикливе ехо тишу пустоти
На самоті самотньо не буває
загострюється слух й душевний зір
Та часом просто набридає,
ота поезія сердешних лір
На самоті з собою цікавіше
немає крайнощів, брехні обмежень
Лиш усвідомлення самотності гостріше,
знайде з півсотні застережень
Тож будьте люди більш самотні
Знайдете стільки замкнених дверей
Та знайте, шлях до них зворотній
Ключі шукайте у серцях людей
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373468
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2012
автор: Анн Дріана