Ти розкішна, як місячна ніч,
І, як зоряне небо, зваблива.
Пригорни, поцілуй і поклич,
Якщо бути бажаєш щаслива.
Вже ніколи ніхто так, як я,
Тебе так не зможе любити.
Ти моя життєдайна зоря,
Без якої не хочеться жити.
Я до тебе у мріях лечу,
В обіймах жагучих згораю,
Від бажань таємничих тремчу,
Тому що люблю, що кохаю.
Я кохаю, цілую тебе,
До нестями і втоми голублю,
Але часом питаю себе:
Ти знайшлася, чи я тебе гублю?
Без тебе мені це життя
Буденне здається і сіре.
Поверне мене з забуття
Кохання, надія і віра!
03.11.2009 p.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2012
автор: Мирослав Вересюк