РОЗМОВА ДВОХ ГАЛИЧАН ( ДВА )


Ну,  що,  Ґєню,  когось  вибров,
Ще  с  свій  голос  не  продов  ?,
Як  Тобі  тота  реклама  ?
Всьо  в  порєдку  з  головов  ?

Я  тако,  Штефуню,  скажу,  
Ніби  кріт  той  сліпий  лажу
Всі  говорут  про  єдно,
Як  файно  буде  воно,
Як  їх  виберут  -  Туда  !!!,
Які  будут  в  нас  ЦудА.
Кажут  всі  кругом  нездалі
Берут  в  руки  навіть  ґралі  …
Як  сє  в  тім  всім  розібрати  ?,
Та  то  можна  звар’ювати.
Думов,  всьо,  буду  за  сего
Ніби  всьо  так  файно  в  него,
Та  принесли  шмат  ґазети
Про  него  такі  секрети
Понаписували  там,  
Що  певно  голос  не  дам,
Бо  такий  він  і  сякий
Вже  він  грішний,    не  свєтий.
То  що,  -  вірити    газеті  ,
Чи  усмішці  на  патреті  ?
Я  вже    з  пантелику  збивсє,
Вже  в  тих  людьох  заблудивсє,
Якби  було  їх  лиш  двоє,
То  сказов  бим  слово  своє.

Провда,  Ґєню,  і  я  так
Не  второпаю  ніяк,
Всі  ту  наші  не  чужі,
А  кричут,  як  на  межі
Ніби  щось  не  поділили,  -
А  би  сє  хоч  не  побили.
Такі  файні  на  тих  бордах
Чи  скоро  й  на  наших  мордах
Такой  радість  запанує,
Як  та  гонка  фінішує  ?!

24.10.2012  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373051
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2012
автор: Олекса Терен