Я коси розплету твої ,
Підхопить вітер їхнє злато.
У свитку осені строкато
Вдягнуться стомлені гаї.
Потягнуться в чужі краї
Птахи здійнявшись винувато.
Вдягнуться стомлені гаї
В розвіяне вітриськом злато.
Я доторкнуся вуст твоїх,
Вони розтануть у тумані.
У намистовім сарафані
Калини заіскритися сміх.
Тебе я вберегти не зміг…
На серці лід, на віях сніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372919
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2012
автор: Осіріс