Бабусю, рідненька ти всім помогала
І, яка в мене доля ти навіть не знала.
До тебе я лечу голубка сіренька
Мене не зустрінеш, як завжди, рідненька.
Лежиш ти в могилі землею покрита
Із спокоєм в серці і сном оповита.
Ніхто не посадить тут білії квіти
До тебе не прийдуть ні внуки, ні діти.
Ніхто не повісить на хрест твій віночки
По світу розбіглись сини твої й дочки.
Для мене ти була і подруга і мати
Дала мені сили, щоб біди долати.
Любов дарувала, тепло й свою ласку,
Ніжність й турботу і добрую казку.
Щодня моя мила молилась до Бога,
Щоб була у мене без вибоїн дорога.
Пробач, що не їду до тебе я роками,
Що могила твоя заросла бур’янами.
Та в серці моїм тебе щиро любила
І вічно там будеш ще поки я жива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372875
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2012
автор: temapk