Великі будинки
заковтують тебе
й твої рефлексії,
ноги несуть
тебе на дахи,
подалі
від шкіряних
сидінь
і автобусів
з п’яними
клерками
вулиці вкриті
мертвими двірниками,
замість снігу
падають відкриті
вікна і б’ються,
як серця мільйонів
безхатченків.
Замість літа - осінь
Замість осені –
вітер у вуха,
й відкорковані пляшки
з вином,
музика тріскає
й переходить
дороги
та вибоїни.
На її плечах
втомлюється
шкіра,
і тріскаючи
перетворюється
у грифів,
що летять
подалі від неї,
тебе
та ваших теплих
в’язаних светрів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372852
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.10.2012
автор: ImmortalPsycho