Крізь темряву невидимих зірок,
Крізь сніг і дощ, що очі застилають,
Я йду, карбуючи свій крок
Туди, де люди щастя мають.
Щось трапилось - я збився із дороги.
Не в тому річ, що щастя не знайшов,
А в тому, що болять вже ноги
І втратив напрямок, що ледь знайшов.
06,01,2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372781
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2012
автор: Юрчик Антихрист