ЛЮБОВ І ПАМ"ЯТЬ….

Порву  листи,  написані  тобою,
До  тебе  теж  написані  -  порву.
Думки  рояться,  кубляться  юрбою,
Печуть,  немов  попавши  в  кропиву.

Любов  і  пам'ять,  наче  мої  крила,
В  житейськім  морі  держать  на  плаву.  
«Чекати  буду  вічно»  -  говорила,
І  я  повернусь  завжди  -  допливу.

Шторми,  циклони,  рифи,  буревії  
Не  зможуть  залякати,  потопити,  
Розпорошити,  розігнати  мрії,  
Примусити  забути,  розлюбити.

Час  не  візьмЕ  ніколи  верхи  гору  
Над  почуттями,  пам'яттю  моєю.
Я  повернуся,  але  лиш  нескоро,
Із  трішки  заскорузлою  душею.

Впізнаєш  по  очах,  а  душу  
Зцілити  можна  тільки  поцілунком.  
Мене  ще  хвилі  винесуть  на  сушу,
В  твої  обійми,  щоб  напитись  трунку.

Через  роки  побачу  рідні  вікна,
І  по  очах  також  тебе  впізнаю.  
Постукаю  несміло  і  окликну,
Чи,  може,  передумаю.  не  знаю.

23.08.2009р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372674
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2012
автор: Мирослав Вересюк