Затамувавши подих, не хочу мовчати.
знервована печінка видавлює
все!
Ти мені остогид своїми "хочу знати"...
Іди на ток-шоу і шукай там
правди есе!
Скалічений гнів видає лиш дурну образу!
Вичавлюй інфу мого буття,
як пасту із пустого тюбика.
Дай спокій душі для порятунку
дотику.
У брудному порно шукатиму
високоморальне,
Не бачу нічого у сексі, що є
аморальним.
Спокутуй гріхи на прозрінні Бога,
Відмолюй хрести, що загубила я
стомлена.
Твоє его давно збіглося з нулем,
а моє десь на сотні.
Як лампочка,
твоя розжарена любов...
А моя вже давно десь у вухах здохла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372562
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2012
автор: St@Sk@