БУВАЛЬЩИНА Й НЕБИЛИЦЯ ПРО НАШОГО ДIДА ГРИЦЯ
Частина 1. ...I ПОВIРИЛО СЕЛО.
Все навкруг шумить, гуде,
Дiд Грицько на зустрiч йде.
I не з кумом там чи з сватом -
В депутати кандидатом.
Ось у залi всi зiбрались,
З кандидатом привiтались.
I посипались прохання,
Сльози, мольби, запитання.
Кандидат на це в одвiт
Всiх повiв в чарiвний свiт.
- Так, панове, розумiю,
Я зробити все зумiю.
В вас життя буде, як казка,
Iсти, пити - все будь-ласка.
Всiм добра й багатства дам,
Тiльки землю ось продам.
Iз книжок верну вам грошi,
Щоб могли купить калошi.
Заборгованiсть верну,
Щоб могли купить труну.
I весь ваш тутешнiй крвй
Пiсля смертi пошлю ... в рай.
Обiцяв все, розпинався,
Чим вже тiльки вiн не клявся.
- Буду всiм вам рiдним братом,
Оберiть лиш депутатом.
Зашумiло, загуло
I повiрило село.
Ось день виборiв прийшов,
Дiд голосувать пiшов.
П"яту чарку вихиляе,
Депутатiв прославляе:
- Славнi хлопцi, молодцi!
Ми в надiйнiй вже руцi.
Скоро вилiзем з нужди,
Тiльки трiшки пiдожди.
Усього буде доволi
I удома, i у полi,
I у хатi, i в хлiвцi,
Депутати - молодцi!
Частина 2. ЖИТIЕ МОЕ ПIСЛЯВИБОРНЕ
Мiсяцi уже пройшли,
Обiцянки вiдiйшли.
I у дiдовiй оселi
Всi сумнi i невеселi.
Так старались, так робили,
Але всiх iх обдурили.
Я iду, й за мною вслiд
Дiд з чола втирае пiт.
- Ви куди це, дiду Грицю?
- Та пiду ось у крамницю,
Подивлюся, що там е.
Ох, життя проклятее,
Нi купити, нi продати,
Хоться ридма вже ридати!
Обдурили так старого,
Не покращилось нiчого.
Iдуть всi в краi сусiднi.
Де ж ви, депутати рiднi?!
Так невпинно час летить,
Ось наш дiд кудись спiшить.
- Ви куди це, дiду Грицю?
- Поспiшаю у больницю.
Треба лiки десь дiстати,
Свою бабу рятувати.
Вже не iсть вона й не п"е,
Тиждень з печi не встае.
Смертi просить в Бога грiшна.
Отаке життя невтiшне!
Де ж на лiки грошей взяти?
Допоможiть, депутати!
Хмарка сонечко ховае,
Дiд до рiчки поспiшае.
- Ви куди, дiду, - гукаю.
- Очерету нарубаю.
Хочу в хатi протопнуть,
Щоб в кожусi хоч заснуть.
Бо вже ноги синi в мене,
I обличчя все зелене.
Ой, замучила зима!
Ще й електрики нема.
Страшно в темiнь йти до хати.
А як Ви там, депутати?
Вже зима вiдгомонiла,
Дiда знову я зустрiла.
- Як живете, дiду Грицю?
- Та останню змiв пшеницю,
Повезу ось iзпетлюю,
Коржем голод полiкую.
Бо ходити вже несила,
Ох, кличе, мабуть, могила.
Як же далi отак жити?
Вже й горiлку кинув пити,
Й самогон вже не гоню,
Не тримаю вже й свиню.
Все вi голоду гикаю,
Бабу вже не б"ю й не лаю.
I життю уже не радий,
Болить серце вiд досади.
I онука щось не пише,
Одна курка й та ледь дише.
Опустiло все подвiр"я,
Баба пiдiймае пiр"я.
Ще й зима далась нiвроку,
Болить в грудях, коле збоку.
Безгрошiв"я заiдае,
Пес iз голоду здихае,
Не нявчить, а вие кiшка...
Ледь пiднявсь сьогоднi з лiжка.
Серце ние вiд печалi,
Як же жити отак далi?
Де ж ту правдоньку шукати?
Озовiться, депутати!
А недавно сон приснився,
Я вiд страху затрусився,
Похолов i впав у стрес.
Чую, мовить Бог з небес:
- Треба хвацьку вдачу мати,
Пробиватись в депутати.
Отодi б ти не тужив,
А горiлку з медом пив.
I не чув людськi прокльони,
А приймав СВОI закони.
На трибунi б виступав,
Язиком би все трiпав...
Бог казав всього багато,
Що аж стало страшнувато.
Повернувсь на бiк i знову
З Богом я веду розмову.
- Боже, хочу я спитати,
Як Вкраiну рятувати?
Як звiльнити вiд бiди,
Як iй вибратись з нужди?!
Весь народ вже обiзлився,
Хоч би свiт цей провалився!
Хоч казати так негоже,
Поможи нам, святий Боже!
...Завiрюха завивае,
Степом дiд Грицько кульгае.
-Ви куди це, дiду Грицю?
-Та поiду у столицю.
Може там десь у Верхах
Я знайду до правди щлях.
Майже мiсяць вже пройшов.
Дiд нi з чим з Верхiв прийшов.
Весь iзгорбився, стомився,
Та нiчого не добився.
Все навкруг шумить, гуде,
Дiд у залi рiч веде:
- Односельцi, любi друзi!
Нинi в нас усе в напрузi.
Вже незмога стало жити,
Треба, люди, щось робити.
Все село треба зiбрати,
Всю Вкраiну пiдiймати.
Брати вила i палки,
Пускать в хiд вже кулаки.
Бiлий дiм пiдемо брати.
Начувайтесь.партократи!
Далi буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372518
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2012
автор: Лидия Науменко