***заметіль спогадів***

...ці  повільні  думки,  і  байдужі  чужі  траєкторії,
я  лишаюсь  в  тобі,хоч  на  вихід  пора  третій  рік.
Не  лікує  зима  душу  зболену,  втоплену  в  олові-
лиш  зіниці  горять,бо  звели  перехрестя  доріг.

Досі  тріскає  лід  під  ногами  на  нові  уламки,
терпне  квола  рука,але  серце  ще  б'ється  у  ній...
Босоніж  йшла  до  мрій,за  спиною  згорали  світанки,
вічність  здалась  мені,а  тепер  я  мабуть  здамся  їй.

Ніч  ковтає  журбу  і  оголює  стомлені  обриси,
не  заплющуй  очей-дай  вдихнути  із  ними  весь  біль.
Виявляється  я  не  змогла  загубити  ті  спогади,
що  завчасно  в  душі  піднялись  у  густу  заметіль...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371991
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2012
автор: Solomia