За склом темних окулярів,
барвів всіх я відрікаюсь,
щоб ілюзії яскраві,
не будили знов цікавість.
Очі щоб не фарбували,
все довкола знов і знов,
сірий тон, щоб все ввібрало,
не блукав, щоб знову сном.
Ну і що? Все сірим стало,
але ти різнишся знов,
бо все яркість різну має,
а ти сяєш так добром.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371917
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2012
автор: Skifius