А я іду, підчовгую ногами,
Дивлюсь в мету і продивляюсь наскрізь.
За нею видно дотики руками
І погляди закоханої маски.
І світить місяць з зорями у небі,
І сонце сходить зранку день у день.
А у душі живуть і ждуть на тебе
Любові, що будуються із ген.
А час іде, як ми з тобою ходим,
Повільно так, немов стоїть зовсім.
Він з нами, ніби друг, за руку бродить
По міських вулицях у їх нічній красі.
…Іду туди, на наше місце зустрічі,
А ти вже там, душа це звідкись зна.
Турботи й горя бігають по вулиці,
А я щаслива, в мене сліз нема.
16. 12. 2000р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2012
автор: ХВіСт