На Волині, на Волині
Вітерець гуляє,
В сонцесяйному сплетінні
Листочки встеляє.
То наліво, то направо
Погляди кидає —
Пестить землю величаво,
Осінь роздягає,
То скубне вербу за коси —
Бешкетує сміло,
То зіп’є холодні роси,
Затанцює вміло.
Так загрався у долині,
Що аж розгубився,
У озерній серцевині
Мало не втопився.
Розгулявся на калині —
Довго милувався,
А красивій тополині
В коханні признався.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371824
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.10.2012
автор: Lana P.