Сп’яніла від щастя

Присвячується  Миколі  Дембовському

Чи  можна  від  щастя    сп’яніти?
Може  й  ні,  та  я  сп’яніла
Чи  можна  до  нестями  любити?
Щоб  в  жилах,  неначе  текіла

Серце  б’ється  шалено
Коли  ім’я  твоє  промовляю
Я  думаю  про  тебе  щоденно
Зустрічі  з  нетерпінням  чекаю

Я  кохаю  тебе,  я  п’янію
Від  погляду  очей  твоїх  звабливих
Кожній  миті  з  тобою  радію
Торкаюсь  вуст  –  черешень  спілих

Я  хочу  бути  з  тобою  навіки
Розділити  і  радість,  і  смуток
Щоб  не  зміліли  з  роками  кохання  ріки
Кожен  день  був,  мов  долі  дарунок

©  Леся  Приліпко,  16.10.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2012
автор: Леся Приліпко-Руснак