Минає час, лиш миготять події
День за вікном міняє ніч…
Вона живе, в її очах лиш мрії,
Холодний чай із нею віч-на-віч.
У пам’яті зринають колажі життя,
А очі бігають за стрілками Біг Бену.
Усе чомусь тікає в небуття,
Біжить, кричить і корчиться шалено.
У голові вже вертихвостить думка,
Не розуміючи тих фото на столі…
Стирає написи шкільна старенька гумка,
Розбита чашка скімлить на долі.
Вона полишить все і гримнувши дверима
Піде не оглядаючись назад,
І доля з невблаганними очима,
Покаже їй небесний зорепад…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371681
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2012
автор: Marianna Alvares