В терновім вінці із хрестом на змордованих плечах
Ішов Чоловік, а за ним викрикала юрба…
Він все знав напевно – недарма старався Предтеча,
Та в тому й була Його доля й Його боротьба.
Історію цю знають зараз дорослі і діти –
Не те, що колись: ні газет не було, ні кіно,
Та, хто є тепер, що спромігся б Його повторити –
З води марнослів’я достойне зробити вино?
Хто може свідомо піти за людей незнайомих
Без жодних умов - лише свитка на плечах проста?
Чи є хтось такий поміж «лідерів» нині відомих,
Хто знехтує болем і нестиме вперто Хреста?
Чому я не бачу у рідному краю Пророка
Й мої сподівання зникають, як вранішні сни?
Коли вже спаде нашим людям з очей поволока
І стануть попереду Нації кращі сини?...
3.02.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371382
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.10.2012
автор: Salvador