Починаю боятись тіней
Іній на серці рядками
Стопи розлуки в душу шматками
І хіба хтось в тому винний ?
Пінний розум вільний
Буйне русло лже подій
Віє штуками у ціль
Я ж пророк , але німий
Стрічаю постаті інших
Мудріших усіх часів
У цвіті минувшості снів
Оповідки слухав грішних
Піших особистостей часу
Вазу залиту воском грію
Вмій побачити в дівиці повію
Що потім зі мною затанцює вальси
Наздоганяють надокучливі
З душами приторними
Очима виплаканими
Про те надміру ввічливі
Так часто ростуть прозаїчними
Спогади – діти минувшини
Але не в захваті від банальщини
Думки ставали публічними
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371162
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2012
автор: Андре Ільєн*