Моє розбурхане життя
І ночі, спалені дощенту,
Сховались в тіні забуття
Разом із краплею абсенту.
Днів пережитих череда,
Буденних і таких безликих,
Волоче шлейфу слід біда
Проблем мізерних і великих.
Турбують спомини мене,
І почуття старі хвилюють.
Та відчай біль не прожене,
Коли тебе чомусь не чують.
Болить, але немає сліз,
Чужій біді ще співчуваю.
Глибоко біль у душу вліз,
Шкода тоді, коли втрачаю.
Слова байдужі і пусті,
Сильніші докору і болі.
Але ніколи у житті
Не нарікав на примхи долі.
Життя подібне до вогню,
Палахкотить, буває, тліє.
Прожитому радію дню,
Надії, що в душі жевріє.
12.03.2009р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371111
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2012
автор: Мирослав Вересюк