Не мене обікрали, та й годі,
Не моя, а чужа це біда…
Десь радіє збагачений злодій,
Потерпілий сумує й рида.
Чи це доля, чи це випадковість,
Де цей злодій, чи візьмуть його,
Чи болить в крадія його совість?
Чи вдоволено каже: «Ого!!!»
Що заставило іншого красти:
Скрута, бідність, чи тяжкість умов?
Чи чекає якоїсь напасті
За отриманий грішний улов?
Чи даремні журба, людські сльози
За нанесені збитки, біду,
Чи немає злочинцю загрози?
Може мислить: «Що знову вкраду?..»
13.10.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370927
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.10.2012
автор: С.Плекан