Козацька Покрова.

Ворон  кряче  у  діброві,
На  порваних  струнах.
То  бандури  українські,
Досі  плачуть  в  трунах…

Гей  вставайте,  українці  ,
Геноцид  триває.
Борні  нашій  на  Покрову,
Сімдесят  минає…

Наче  й  маєм  незалежність,
Начеб  -  то  й  світає.
Та  не  видно  сонця  браття,
Бо    її  немає…

Тож  візьмем  голоблі  в  руки,
За  своїм  звичаєм.
Так  як  брали  наші  предки,
Хай  втікає  каїн…

Українці  мають  мати,
Знов  свого  Богдана,
Україна  українцям,
Нам,  Всевишнім  дана…  

Геть  паскуди    з  України,
Зайди  –  бусурмани.
Проросло  уже  насіння,
Є  в  нас  отамани…

Під  Покровою  коріння,
Виріс  ватажок.
Українець,  славний  лицар,  
Гетьман  Тягнибок  !

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370645
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.10.2012
автор: Дід Миколай