Наповнений ціанідом і цинізмом,
Пройдешній день старого сонця,
За кожну душу – віддається тризвук,
У кожного життя конкретна порція…
Спустошений прощенням і прощанням,
Закріплений побитий Прометей,
І без очей зісталося зізнання,
Коли мене судили між людей…
Відкритий вітром і чужим ключем,
Нахабно так відверто прямо в душу,
Нехай терпіть – не краще із речей,
Однак пробачень я просить не мушу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370009
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2012
автор: Мирослав Гончарук-Хомин