За осінніми хмарами
ховаються краплини вчорашньої кави,
сльози торішнього смутку,
туман нездісненних мрій
та дощ давно забутого щастя.
Кава вже майже допита,
сльози виплакані ще влітку,
туман розсіявся серед пустих думок.
Тому дощ...
Нехай піде дощ.
Дощ забутого щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369842
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2012
автор: MriyaMariya