В один з осінніх гарних днів,
Як сонце золотом текло,
В двері житла мого сумні
Щастя «тук-тук» постукало.
Двері відкрила. Вся тремчу.
У п’яти серце звіяло.
Воно ж хатину всю мою
Наповнило надією.
Заграла кров, немов вино,
Душа у небо ринула.
Чекала так його давно,
Що мріять вже й покинула.
Та десь на кінчику ножа
Віра таки теплилася.
І ось прийшла моя пора,
Ніде вона не ділася.
Бліда, не білена стіна
Усіялась враз зорями.
Встелилась стежечка життя
Вишитими узорами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369827
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)