Ти не любив збирати ніжні квіти
У кошик із пахучого кохання
Не слухав ти пісні весни уже,
А лиш нанизував її сумні зітхання.
Коли у полі маки кров'яніли,
Ти без вини стоптав усі ногами
І злочин свій від світу заховав
Під срібними морозними снігами.
Кохався ти в обіймах із зимою,
Впивався спрагло у нев'янучі льоди,
Бо серця вже давно-давно не мавши
Ти лиш хотів напитися води.
Та скуштувавши ту смачну отруту,
Як трунок із гіркого полину,
Тебе з собою поманили маки
В долину малахітового сну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369818
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2012
автор: Аліна Голик