Зберімо в купу всі свої думки,
Приймімо світ по всій діагоналі,
Я буду ти, а ти, як навпаки -
Дійдемо в безкінечності до краю.
Ходім туди, звідкіль усі прийшли,
Аби збагнути хто ми і навіщо…
Давай нові залишимо сліди
І дім збудуємо на поверх вище.
Потиснем руки кожному окремо
І все про себе скажемо у вічі,
Вдихнем у груди чистий подих неба,
Відкриємо нові в собі обличчя.
Змінімо наш стереотип на інший,
Введімо в мозок зовсім новий код -
В собі ми сильні, навіть трохи більше…
Нам до снаги підкорення висот!
(23.03.2007.№18)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2012
автор: Вадим Косарєв