Не грійте в душах зло, воно пусте.
Воно не варте ні тепла, ні часу,
але росте, наче бамбук росте,
і пробиває наскрізь вас одразу.
І ви - не ви, а вже суцільне зло,
оте нестримне, підле і колюче,
таке, що вже і вас переросло,
і нависає над життям, як кручі.
Тоді вже і спасення не чекай,
бо зло палять і у вогні пекельнім
згорить усе: душа, і плоть, і край,
який ти отруїв тим злом смертельним!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369698
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.10.2012
автор: Борода