Останній листочок на землю упав,
вона уже добре промерзла.
Вітер нашіптує злу хуртовину,
що в серці моєму воскресла!
Останні птахи залишили світ,
злетівши у вирій, до теплих земель.
Останнє проміння в мені зажевріло,
проміння холодних і диких пустель.
Нарешті від зір летить перший сніг
І творить кров в прозору кригу.
Замерзли сльози на щоках,
що так чекали на відлигу...
Холодний сум посиплеться в лице,
і хуртовина прийде не одна...
Та краю холоду не бачать очі.
Невже в душі моїй зима?
(яка не піде вже ніколи...)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369652
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2012
автор: Silver Snow