Осінній спогад про любов… (акровірш)

(або  ЩИРО  ДЯКУЮ  ВАМ  ЗА  ЛЮБОВ,  І...)

Щ  е  тепло,  та  на  дворі  вже  тумани,
И(І)  мла  сідає  холодом  на  віти,
Р  адіють  сонечку  осінньому  поляни,
О  пало  листя  і  зів’яли  пізні  квіти…

Д  арує  осінь  щедра  золоту  пору,
Я  к  завжди  вслід  зима  іде  за  нею.
К  алина  відчуває  враз  журбу,
У  кривши  землю  сукнею  своєю.
Ю  рбою  в  небі  вже  гуртуються  птахи,

В  исоко  сонце  ,  та  не  світить  так  яскраво,
А  вечорами  раптом  перші  холоди,
М  алюють  сірим  світ  цей  для  забави.

З  гадаються  нам  теплі  літні  дні,
А  з  ними  і  кохання  те  барвисте,

Л  юбов  ,що  щиро  дарували  Ви  мені,
Ю  начий  блиск  в  очах…,  кохання  чисте.
Б  ажання  сповнені  і  пристрасті  й  жаги,
О  бійми  ніжні  ці,  і  пестощі  шалені,
В  огонь  у  серці  розпалили  легко  Ви…,

…І  ,  граючись,  як  розчинились  в  мені…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369636
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2012
автор: Настя Ковал