Пливуть по рiчцi лебiдь i лебiдка,
Пливуть ледь-ледь, а день уже згаса.
Хоч вiн i нескiнченним е улiтку,
Та все ж уже темнiють небеса.
Вже загорiлись зорi сиротинно,
Сповита сном, принишкла осока.
А лебiдь i лебiдка воедино -
Крило - в крило, як у руцi рука.
Закохано лебiдка споглядае,
Як лебiдь прикрива ii крилом.
Попереду солодка нiч чекае,
Як гарно iм, як добре iм обом.
Пливе по рiчцi лебедина пара,
Ось погляд зупиняе Вiн на Нiй...
А мiсяць виглядае iз-за хмари
i заздрить iхнiй вiрностi святiй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369610
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2012
автор: Лидия Науменко