Де ромашки білі і маки червоні,
Де річечка тепла і стежка вузенька.
Я низько сьогодні вклонилася долі,
Бо веде до тебе дорога близенька.
Де місяць у небі,де ясніі зорі,
І де дуб міцненький і яблуня стара.
Я сьогодні знову дякувала долі,
Що тебе сьогодні зранку зустрічала.
Там,де час спливає,де не повертати,
Де сили кінчались благати про тебе.
Боже,як стомилась я весь час чекати,
Лиш тебе серденько не веде до мене.
Де ромашки білі і волошки сині,
Де маки червоні пелюстки втрачали.
Я не розумію-ну кому ми винні,
Що не нас у церкві вчора обвінчали?
Тільки заміж вийду,щоб тебе забути.
Так мені здавалось.Як я помилилась!
Бом го' покохала,і з ним хочу бути.
А за тебе Богу інколи молилась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369579
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2012
автор: Відочка Вансель