В холодну осінь, тихий вечір,
Закрався смуток в моє серце.
Не зігрівали руки - плечі,
Зі сліз зробилося озерце.
А за вікном сердитий вітер,
Сумних пісень мені співає.
Мабуть сміється гордовито,
Що радості в очах немає.
Мої думки тебе чекають,
А ти не йдеш до мене більше.
Чому... Чому слова палають?
Спасають душу лише вірші...
Коли тебе у них побачу,
Коли почую голос рідний.
Від радості ще раз заплачу,
Лишу разок росинок срібних.
Багато слів мені не треба,
Лише твоє тепло відчути.
Щоб усміхалось сонце й небо
І у думки тебе вернути...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)