Дякую за те, що промовчав

Знов  винесу  води  –  
Нап’ється  тиша,
Й  окрайцем  дня,
У  вечір  перейде,
А  олівець  по  пам`яті  
Запише
Про  те,як  темінь
Зір  у  нас  краде.

Як  швидко  все…
Подайте  мікрофона,
Скажу  про  все,
Що  так  і  не  сказав,
Вертає  зір  
Сузір’я  Оріона,
А  місяць  загляда
В  глибокий  став.
І  лебедю  
У  зоряній  короні
Я  дякую  за  те,
Що  промовчав.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369042
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2012
автор: Стяг