а знаєш у мене немає тем для розмов
і осінь уже не складає кленові купи
затуркане сонце і люди такі роззуті
шукають у цілому просторі своїх основ
а знаєш у мене немає світла в руках
і в голові не вміщаються вірші та рими
малими ковтками у собі розміщую страх
і думку про те що тепер ми одне єдине
коли дощ паде й сліди намокають в траві
коли ти ідеш залишивши спокусу й надію
я просто живу помираючи від самоти
й за кілька хвилин без тебе я просто тлію
а знаєш у мене не чиста і хвора душа
в кутках є багато несказаного і терпкого
і тіло моє як хребет їжачка в колючках
я просто боюсь що ти чекав не такого
а знаєш на дворі іржа наліпилась й цвіте
повсюди вона навіть сонце іржаво світить
у мене немає тем та є те
без чого уже не хочеться навіть жити
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368974
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2012
автор: insha