Загублений рай…

Загублений  рай  поринає  у  сон  -  
Не  спиться  спокійно  йому,  молодому…
І  свище  усюди  змертвілий  мусон…
Від  нього  не  вкритись:  ніде  і  нікому.

В  цвітінні  своєму  вже  згасли  сади,
А  пам’ять  болить  і  серця  все    ще  крає!
Домівка  прохала  родину–  не  йди...
А  доля  заплакала  –  місто  вмирає!

*Сурмив  третій  янгол    у  темний  свій  ріг…
І  зірка-  полин  в  світі  лихо  збудила!
Господь  нашу  землю  таки  не  вберіг-
Чорнобилем  небо  людей  погубило…


В  очах  ,  повних  сліз,  вже  немає  життя
Отруєні,  пали  останні  надії…
Сім'ю  розділили...померло  дитя
У  місті  лишились  одні  суховії…

Роки  пролетіли…та  сон  лиш  один
Чорнобиль  ,  заснувши  навік,  споглядає:
У  шибках  ввижаються  тіні  родин…
А  вітер  у  пустці  кричить  і  ридає…






*Одкровення  Іоана  Богослова.  Легенда  про  чотирьох  янголів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368923
Рубрика: Присвячення
дата надходження 06.10.2012
автор: Lady Christianna